Language Learning (CEFR A1–C2) Українська 15 Interactive Flashcard Decks
Найкращі набори карток для вивчення лексики 中文 (Китайська мова): Гід A1–B2
Опануйте 480 найважливіших повсякденних слів і фраз мовою 中文 (Китайська мова) у 15 тематичних наборах карток (A1–B2) із прикладами та інтервальним повторенням.
Interactive Premade Curricula
Chinese Flashcard Decks (15)
Select any deck below to study cards with active recall, audio pronunciation, and FSRS spaced repetition, or filter by difficulty level.
Basic · A1–A2 ZH → UK
中文 (Chinese) — Привітання, ввічливі слова та повсякденні фрази
Basic · A1–A2 ZH → UK
中文 (Chinese) — Числа, дні тижня та основні часові вирази
Basic · A1–A2 ZH → UK
中文 (Chinese) — Дім, кімнати, меблі та повсякденні предмети
Basic · A1–A2 ZH → UK
中文 (Chinese) — Їжа, напої, страви та замовлення в ресторані
Basic · A1–A2 ZH → UK
中文 (Chinese) — Фрукти, овочі та продукти в супермаркеті
Intermediate · B1–B2 ZH → UK
中文 (Chinese) — Сім'я, люди, друзі та особисті стосунки
Intermediate · B1–B2 ZH → UK
中文 (Chinese) — Одяг, взуття, аксесуари та кольори
Intermediate · B1–B2 ZH → UK
中文 (Chinese) — Частини тіла, здоров'я, лікар та аптека
Intermediate · B1–B2 ZH → UK
中文 (Chinese) — Тварини, домашні улюбленці, природа та погода
Intermediate · B1–B2 ZH → UK
中文 (Chinese) — Подорожі, аеропорт, поїзд, готель та напрямки
Advanced · C1–C2 ZH → UK
中文 (Chinese) — Міські місця, магазини, гроші та повсякденні справи
Advanced · C1–C2 ZH → UK
中文 (Chinese) — Школа, робота, офіс, технології та професії
Advanced · C1–C2 ZH → UK
中文 (Chinese) — 32 найважливіші повсякденні дієслова дії
Advanced · C1–C2 ZH → UK
中文 (Chinese) — 32 найважливіші прикметники та антоніми
Advanced · C1–C2 ZH → UK
中文 (Chinese) — Почуття, емоції, характер та хобі
Готові почати практику просто зараз?
Щоб впевнено розмовляти мовою 中文 (Китайська мова) у реальному житті, почніть із 480 найчастотніших конкретних слів та виразів, об'єднаних у 15 щоденних тем за допомогою активного пригадування та інтервального повторення (FSRS-4.5).
Чому вивчення конкретної повсякденної лексики працює найкраще
Поєднання базових іменників, 32 головних дієслів і 32 прикметників дозволяє будувати тисячі природних речень вже з першого тижня.
15 основних тематичних наборів карток 中文 (480 базових слів)
Набір 1: Привітання, ввічливі слова та повсякденні фрази (32 картки)
Привіт, доброго ранку, будь ласка, дякую, вибачте та базові діалоги.
| Слово (中文) | Значення (Українська) | Приклад речення та переклад |
|---|---|---|
| 你好 (nǐ hǎo) | Привіт (pryvit) | 你好，今天过得怎么样？ (nǐ hǎo, jīntiān guò de zěnmeyàng?) — Привіт, як минає твій день? (pryvit, yak mynaye tviy den'?) |
| 早上好 (zǎoshang hǎo) | Доброго ранку (dobroho ranku) | 早上好，睡得好吗？ (zǎoshang hǎo, shuì de hǎo ma?) — Доброго ранку, ви добре спали? (dobroho ranku, vy dobre spaly?) |
| 下午好 (xiàwǔ hǎo) | Добрий день (dobryy den') | 下午好，欢迎光临我们店。 (xiàwǔ hǎo, huānyíng guānglín wǒmen diàn.) — Добрий день, ласкаво просимо до нашого магазину. (dobryy den', laskavo prosymo do nashoho mahazynu.) |
| 晚上好 (wǎnshang hǎo) | Добрий вечір (dobryy vechir) | 晚上好，晚饭好了 (wǎnshang hǎo, wǎnfàn hǎo le) — Добрий вечір, вечеря вже готова. (dobryy vechir, vecherya vzhe hotova.) |
| 晚安 (wǎn'ān) | На добраніч (na dobranich) | 晚安，今晚睡个好觉。 (wǎn'ān, jīnwǎn shuì gè hǎo jiào.) — На добраніч, спи добре цієї ночі! (na dobranich, spy dobre tsiyeyi nochi!) |
| 再见 (zàijiàn) | До побачення (do pobachennya) | 再见，希望很快再见到你。 (zàijiàn, xīwàng hěn kuài zài jiàndào nǐ.) — До побачення, скоро знову побачимося! (do pobachennya, skoro znovu pobachymosya!) |
| 明天见 (míngtiān jiàn) | До завтра (do zavtra) | 明天早上上班时见。 (míngtiān zǎoshang shàngbān shí jiàn.) — До завтра вранці на роботі! (do zavtra vrantsi na roboti!) |
| 请 (qǐng) | Будь ласка (bud' laska) | 请把水递给我。 (qǐng bǎ shuǐ dì gěi wǒ.) — Передайте мені воду, будь ласка. (peredayte meni vodu, bud' laska.) |
| 谢谢 (xièxie) | Дякую (dyakuyu) | 谢谢你的热心帮助 (xièxie nǐ de rèxīn bāngzhù) — Дякую за вашу люб'язну допомогу! (dyakuyu za vashu lyub'yaznu dopomohu!) |
| 非常感谢 (fēicháng gǎnxiè) | Дуже дякую (duzhe dyakuyu) | 非常感谢你为我做的一切。 (fēicháng gǎnxiè nǐ wèi wǒ zuò de yīqiè.) — Дуже дякую за все! (duzhe dyakuyu za vse!) |
Набір 2: Числа, дні тижня та основні часові вирази (32 картки)
Числа 1–10, 20, 50 і 100, дні тижня, сьогодні, завтра й учора, частини доби, одиниці часу та запитання про час.
| Слово (中文) | Значення (Українська) | Приклад речення та переклад |
|---|---|---|
| 一 (yī) | один (odyn) | 我有一张今天的票 (wǒ yǒu yī zhāng jīntiān de piào) — У мене один квиток на сьогодні. (u mene odyn kvytok na sohodni.) |
| 二 (èr) | два (dva) | 请给我们一张两人桌。 (qǐng gěi wǒmen yī zhāng liǎng rén zhuō.) — Столик на двох, будь ласка. (stolyk na dvokh, bud' laska.) |
| 三 (sān) | три (try) | 我们家里有三只猫 (wǒmen jiālǐ yǒu sān zhī māo) — У нас вдома три коти (u nas vdoma try koty) |
| 四 (sì) | чотири (chotyry) | 这里有四把椅子 (zhèlǐ yǒu sì bǎ yǐzi) — Тут чотири стільці (tut chotyry stil'tsi) |
| 五 (wǔ) | п'ять (p'yat') | 请给我五分钟。 (qǐng gěi wǒ wǔ fēnzhōng.) — Дайте мені п'ять хвилин, будь ласка. (dayte meni p'yat' khvylyn, bud' laska.) |
| 六 (liù) | шість (shist') | 我六点钟醒来。 (wǒ liù diǎnzhōng xǐnglái.) — Я прокидаюся о шостій. (ya prokydayusya o shostiy.) |
| 七 (qī) | сім (sim) | 一个星期有七天 (yī gè xīngqī yǒu qī tiān) — У тижні сім днів (u tyzhni sim dniv) |
| 八 (bā) | вісім (visim) | 工作八点整开始。 (gōngzuò bā diǎn zhěng kāishǐ.) — Робота починається рівно о восьмій. (robota pochynayet'sya rivno o vos'miy.) |
| 九 (jiǔ) | дев'ять (dev'yat') | 火车在九点钟出发 (huǒchē zài jiǔ diǎnzhōng chūfā) — Потяг вирушає о дев'ятій. (potyah vyrushaye o dev'yatiy.) |
| 十 (shí) | десять (desyat') | 这本书十美元。 (zhè běn shū shí měiyuán.) — Ця книга коштує десять доларів США. (tsya knyha koshtuye desyat' dolariv SShA.) |
👉 Вчити цей набір на Flashcards World: 中文 (Китайська мова) — Числа, дні тижня та основні часові вирази
Набір 3: Дім, кімнати, меблі та повсякденні предмети (32 картки)
Стілець, стіл, ліжко, диван, лампа, двері, вікно, ключ, кухня, спальня та предмети побуту.
| Слово (中文) | Значення (Українська) | Приклад речення та переклад |
|---|---|---|
| 房子 (fángzi) | дім / будинок (dim / budynok) | 我们的房子有红色的屋顶。 (wǒmen de fángzi yǒu hóngsè de wūdǐng.) — Наш будинок має червоний дах (nash budynok maye chervonyy dakh) |
| 公寓 (gōngyù) | квартира (kvartyra) | 我租了一套小公寓。 (wǒ zū le yī tào xiǎo gōngyù.) — Я орендую невелику квартиру (ya orenduyu nevelyku kvartyru) |
| 房间 (fángjiān) | кімната (kimnata) | 这个房间阳光充足。 (zhège fángjiān yángguāng chōngzú.) — У цій кімнаті багато сонця (u tsiy kimnati bahato sontsya) |
| 厨房 (chúfáng) | кухня (kukhnya) | 我们在厨房做晚饭。 (wǒmen zài chúfáng zuò wǎnfàn.) — Ми готуємо вечерю на кухні (my hotuyemo vecheryu na kukhni) |
| 卧室 (wòshì) | спальня (spal'nya) | 卧室很安静，也很暖和。 (wòshì hěn ānjìng, yě hěn nuǎnhuo.) — У спальні тихо й тепло (u spal'ni tykho y teplo) |
| 浴室 (yùshì) | ванна кімната (vanna kimnata) | 我在浴室洗手。 (wǒ zài yùshì xǐ shǒu.) — Я мию руки у ванній (ya myyu ruky u vanniy) |
| 客厅 (kètīng) | вітальня (vital'nya) | 我们在客厅看电视。 (wǒmen zài kètīng kàn diànshì.) — Ми дивимося телевізор у вітальні (my dyvymosya televizor u vital'ni) |
| 花园 (huāyuán) | сад (sad) | 花园里长着红玫瑰。 (huāyuán lǐ zhǎngzhe hóng méiguī.) — У саду ростуть червоні троянди (u sadu rostut' chervoni troyandy) |
| 椅子 (yǐzi) | стілець (stilets') | 请坐在这把椅子上。 (qǐng zuò zài zhè bǎ yǐzi shàng.) — Будь ласка, сядь на цей стілець (bud' laska, syad' na tsey stilets') |
| 桌子 (zhuōzi) | стіл (stil) | 晚饭在桌子上。 (wǎnfàn zài zhuōzi shàng.) — Вечеря на столі (vecherya na stoli) |
Набір 4: Їжа, напої, страви та замовлення в ресторані (32 картки)
Вода, хліб, кава, чай, молоко, сир, м'ясо, риба, суп, сніданок, вечеря, меню та рахунок.
| Слово (中文) | Значення (Українська) | Приклад речення та переклад |
|---|---|---|
| 水 (shuǐ) | вода (voda) | 请给我一杯冷水。 (qǐng gěi wǒ yī bēi lěngshuǐ.) — Склянку холодної води, будь ласка (sklyanku kholodnoyi vody, bud' laska) |
| 面包 (miànbāo) | хліб (khlib) | 我每天早上买新鲜面包。 (wǒ měitiān zǎoshang mǎi xīnxiān miànbāo.) — Я купую свіжий хліб щоранку (ya kupuyu svizhyy khlib shchoranku) |
| 咖啡 (kāfēi) | кава (kava) | 我喝不加糖的黑咖啡。 (wǒ hē bù jiā táng de hēi kāfēi.) — Я п'ю чорну каву без цукру (ya p'yu chornu kavu bez tsukru) |
| 茶 (chá) | чай (chay) | 你想喝一杯绿茶吗？ (nǐ xiǎng hē yī bēi lǜchá ma?) — Бажаєте чашку зеленого чаю? (bazhayete chashku zelenoho chayu?) |
| 牛奶 (niúnǎi) | молоко (moloko) | 孩子们晚上喝温牛奶。 (háizimen wǎnshang hē wēn niúnǎi.) — Діти п'ють тепле молоко на ніч (dity p'yut' teple moloko na nich) |
| 果汁 (guǒzhī) | сік (sik) | 新鲜橙汁很好喝。 (xīnxiān chéngzhī hěn hǎohē.) — Свіжий апельсиновий сік дуже смачний (svizhyy apel'synovyy sik duzhe smachnyy) |
| 葡萄酒 (pútaojiǔ) | вино (vyno) | 晚餐配一杯红葡萄酒。 (wǎncān pèi yī bēi hóng pútaojiǔ.) — Келих червоного вина до вечері (kelykh chervonoho vyna do vecheri) |
| 啤酒 (píjiǔ) | пиво (pyvo) | 请来两杯冰镇啤酒。 (qǐng lái liǎng bēi bīngzhèn píjiǔ.) — Два холодних пива, будь ласка (dva kholodnykh pyva, bud' laska) |
| 奶酪 / 芝士 (nǎilào / zhīshì) | сир (syr) | 我喜欢吃配黄色奶酪的面包。 (wǒ xǐhuan chī pèi huángsè nǎilào de miànbāo.) — Я люблю хліб із жовтим сиром (ya lyublyu khlib iz zhovtym syrom) |
| 黄油 (huángyóu) | масло (maslo) | 把软黄油抹在温热的吐司上。 (bǎ ruǎn huángyóu mǒ zài wēnrè de tǔsī shàng.) — Намасти теплий тост м'яким вершковим маслом (namasty teplyy tost m'yakym vershkovym maslom) |
Набір 5: Фрукти, овочі та продукти в супермаркеті (32 картки)
Яблуко, банан, апельсин, полуниця, помідор, картопля, морква, цибуля, часник, листя салату, оливкова олія та мед.
| Слово (中文) | Значення (Українська) | Приклад речення та переклад |
|---|---|---|
| 水果 (shuǐguǒ) | фрукт (frukt) | 新鲜水果富含维生素。 (xīnxiān shuǐguǒ fùhán wéishēngsù.) — Свіжі фрукти багаті на вітаміни (svizhi frukty bahati na vitaminy) |
| 苹果 (píngguǒ) | яблуко (yabluko) | 这个红苹果又脆又甜 (zhège hóng píngguǒ yòu cuì yòu tián) — Це червоне яблуко хрумке й солодке (tse chervone yabluko khrumke y solodke) |
| 香蕉 (xiāngjiāo) | банан (banan) | 猴子很喜欢熟透的黄香蕉。 (hóuzi hěn xǐhuan shútòu de huáng xiāngjiāo.) — Мавпи люблять стиглі жовті банани (mavpy lyublyat' styhli zhovti banany) |
| 橙子 (chéngzi) | апельсин (apel'syn) | 剥一个多汁又甜的橙子。 (bāo yī gè duōzhī yòu tián de chéngzi.) — Почисть соковитий солодкий апельсин (pochyst' sokovytyy solodkyy apel'syn) |
| 柠檬 (níngméng) | лимон (lymon) | 黄色的柠檬尝起来非常酸。 (huángsè de níngméng cháng qǐlái fēicháng suān.) — Жовті лимони дуже кислі на смак (zhovti lymony duzhe kysli na smak) |
| 草莓 (cǎoméi) | полуниця (polunytsya) | 红色的草莓配新鲜奶油。 (hóngsè de cǎoméi pèi xīnxiān nǎiyóu.) — Червона полуниця зі свіжими вершками (chervona polunytsya zi svizhymy vershkamy) |
| 葡萄 (pútao) | виноград (vynohrad) | 一串无籽的绿葡萄。 (yī chuàn wúzǐ de lǜ pútao.) — Гроно зеленого винограду без кісточок (hrono zelenoho vynohradu bez kistochok) |
| 桃子 (táozi) | персик (persyk) | 这个夏天成熟的桃子又软又多汁。 (zhège xiàtiān chéngshú de táozi yòu ruǎn yòu duōzhī.) — Цей літній персик м'який і соковитий (tsey litniy persyk m'yakyy i sokovytyy) |
| 西瓜 (xīguā) | кавун (kavun) | 夏天吃冰凉的西瓜很清爽。 (xiàtiān chī bīngliáng de xīguā hěn qīngshuǎng.) — Холодний кавун освіжає влітку (kholodnyy kavun osvizhaye vlitku) |
| 菠萝 / 凤梨 (bōluó / fènglí) | ананас (ananas) | 热带水果菠萝散发着甜甜的香气。 (rèdài shuǐguǒ bōluó sànfā zhe tiántián de xiāngqì.) — Тропічний ананас має солодкий аромат (tropichnyy ananas maye solodkyy aromat) |
👉 Вчити цей набір на Flashcards World: 中文 (Китайська мова) — Фрукти, овочі та продукти в супермаркеті
Набір 6: Сім'я, люди, друзі та особисті стосунки (32 картки)
Мати, батько, брат, сестра, бабуся й дідусь, чоловік, дружина, дитина, друг, сусід і колега.
| Слово (中文) | Значення (Українська) | Приклад речення та переклад |
|---|---|---|
| 家庭 (jiātíng) | сім'я (sim'ya) | 我的家人住在这座城市。 (Wǒ de jiārén zhù zài zhè zuò chéngshì.) — Моя сім'я живе в цьому місті. (Moya sim'ya zhyve v ts'omu misti.) |
| 母亲 (mǔqīn) | мати (maty) | 我妈妈每天都做好吃的饭菜。 (Wǒ māma měitiān dōu zuò hǎochī de fàncài.) — Моя мама щодня готує смачну їжу. (Moya mama shchodnya hotuye smachnu yizhu.) |
| 父亲 (fùqīn) | батько (bat'ko) | 我爸爸在当地一家医院工作。 (Wǒ bàba zài dāngdì yī jiā yīyuàn gōngzuò.) — Мій батько працює в місцевій лікарні. (Miy bat'ko pratsyuye v mistseviy likarni.) |
| 父母 (fùmǔ) | батьки (bat'ky) | 我父母每年夏天都去海边旅行。 (Wǒ fùmǔ měinián xiàtiān dōu qù hǎibiān lǚxíng.) — Мої батьки щоліта їздять на пляж. (Moyi bat'ky shcholita yizdyat' na plyazh.) |
| 兄弟 (xiōngdì) | брат (brat) | 我哥哥在乐队里弹吉他。 (Wǒ gēge zài yuèduì lǐ tán jítā.) — Мій брат грає на гітарі в гурті. (Miy brat hraye na hitari v hurti.) |
| 姐妹 (jiěmèi) | сестра (sestra) | 我姐姐在大学学医。 (Wǒ jiějie zài dàxué xué yī.) — Моя сестра вивчає медицину в університеті. (Moya sestra vyvchaye medytsynu v universyteti.) |
| 儿子 (érzi) | син (syn) | 他们的儿子上小学了。 (Tāmen de érzi shàng xiǎoxué le.) — Їхній син тепер ходить до початкової школи. (Yikhniy syn teper khodyt' do pochatkovoyi shkoly.) |
| 女儿 (nǚ'ér) | дочка (dochka) | 他们的女儿很喜欢画色彩鲜艳的画。 (Tāmen de nǚ'ér hěn xǐhuan huà sècǎi xiānyàn de huà.) — Їхня дочка любить малювати барвисті малюнки. (Yikhnya dochka lyubyt' malyuvaty barvysti malyunky.) |
| 祖父（父方） / 外祖父（母方） (zǔfù [fùfāng] / wàizǔfù [mǔfāng]) | дідусь (didus') | 我爷爷每天晚上都讲精彩的故事。 (Wǒ yéye měitiān wǎnshang dōu jiǎng jīngcǎi de gùshi.) — Мій дідусь щовечора розповідає чудові історії. (Miy didus' shchovechora rozpovidaye chudovi istoriyi.) |
| 祖母（父方） / 外祖母（母方） (zǔmǔ [fùfāng] / wàizǔmǔ [mǔfāng]) | бабуся (babusya) | 我奶奶每个星期日都烤新鲜面包。 (Wǒ nǎinai měi gè xīngqīrì dōu kǎo xīnxiān miànbāo.) — Моя бабуся щонеділі пече свіжий хліб. (Moya babusya shchonedili peche svizhyy khlib.) |
👉 Вчити цей набір на Flashcards World: 中文 (Китайська мова) — Сім'я, люди, друзі та особисті стосунки
Набір 7: Одяг, взуття, аксесуари та кольори (32 картки)
Сорочка, штани, сукня, куртка, пальто, взуття, шкарпетки, капелюх, окуляри, червоний, синій, зелений, чорний і білий.
| Слово (中文) | Значення (Українська) | Приклад речення та переклад |
|---|---|---|
| 衣服 (yīfu) | одяг (odyah) | 我为周末的旅行打包干净的衣服。 (Wǒ wèi zhōumò de lǚxíng dǎbāo gānjìng de yīfu.) — Я пакую чистий одяг для поїздки на вихідні. (Ya pakuyu chystyy odyah dlya poyizdky na vykhidni.) |
| 衬衫 (chènshān) | сорочка (sorochka) | 他穿白衬衫去办公室。 (Tā chuān bái chènshān qù bàngōngshì.) — Він носить білу сорочку до офісу. (Vin nosyt' bilu sorochku do ofisu.) |
| T恤衫 (T-xùshān) | футболка (futbolka) | 夏天我穿棉质T恤衫。 (Xiàtiān wǒ chuān miánzhì T-xùshān.) — Влітку я ношу бавовняну футболку. (Vlitku ya noshu bavovnyanu futbolku.) |
| 毛衣 (máoyī) | светр (svetr) | 这件羊毛毛衣在冬天能给我保暖。 (Zhè jiàn yángmáo máoyī zài dōngtiān néng gěi wǒ bǎonuǎn.) — Цей вовняний светр зігріває мене взимку. (Tsey vovnyanyy svetr zihrivaye mene vzymku.) |
| 夹克 (jiákè) | куртка (kurtka) | 出门前请穿上你的夹克。 (Chūmén qián qǐng chuān shàng nǐ de jiákè.) — Одягни куртку перед виходом. (Odyahny kurtku pered vykhodom.) |
| 大衣 (dàyī) | пальто (pal'to) | 她把厚重的大衣挂在门边。 (Tā bǎ hòuzhòng de dàyī guà zài mén biān.) — Вона повісила своє важке пальто біля дверей. (Vona povisyla svoye vazhke pal'to bilya dverey.) |
| 西装 (xīzhuāng) | костюм (kostyum) | 他为婚礼买了一套深色西装。 (Tā wèi hūnlǐ mǎile yī tào shēnsè xīzhuāng.) — Він купив темний костюм на весілля. (Vin kupyv temnyy kostyum na vesillya.) |
| 连衣裙 (liányīqún) | сукня (suknya) | 她今天穿着一条优雅的夏季连衣裙。 (Tā jīntiān chuānzhe yī tiáo yōuyǎ de xiàjì liányīqún.) — Сьогодні на ній елегантна літня сукня. (S'ohodni na niy elehantna litnya suknya.) |
| 裙子 (qúnzi) | спідниця (spidnytsya) | 这条百褶裙和她的女式衬衫很相配。 (Zhè tiáo bǎizhěqún hé tā de nǚshì chènshān hěn xiāngpèi.) — Ця плісирована спідниця добре пасує до її блузки. (Tsya plisyrovana spidnytsya dobre pasuye do yiyi bluzky.) |
| 裤子 (kùzi) | штани (shtany) | 这条黑裤子稍微有点长。 (Zhè tiáo hēi kùzi shāowēi yǒudiǎn cháng.) — Ці чорні штани трохи задовгі. (Tsi chorni shtany trokhy zadovhi.) |
👉 Вчити цей набір на Flashcards World: 中文 (Китайська мова) — Одяг, взуття, аксесуари та кольори
Набір 8: Частини тіла, здоров'я, лікар та аптека (32 картки)
Голова, око, вухо, рука, нога, серце, шлунок, зуб, головний біль, температура, лікар, медсестра/медбрат, лікарня, аптека та ліки.
| Слово (中文) | Значення (Українська) | Приклад речення та переклад |
|---|---|---|
| 身体 (shēntǐ) | тіло (tilo) | 有规律的锻炼让身体保持强壮。 (Yǒu guīlǜ de duànliàn ràng shēntǐ bǎochí qiángzhuàng.) — Регулярні фізичні вправи підтримують силу тіла. (Rehulyarni fizychni vpravy pidtrymuyut' sylu tila.) |
| 头 (tóu) | голова (holova) | 他点头表示同意。 (Tā diǎntóu biǎoshì tóngyì.) — Він кивнув головою на знак згоди. (Vin kyvnuv holovoyu na znak zhody.) |
| 头发 (tóufa) | волосся (volossya) | 她每天早上梳长头发。 (Tā měitiān zǎoshang shū cháng tóufa.) — Щоранку вона розчісує своє довге волосся щіткою. (Shchoranku vona rozchisuye svoye dovhe volossya shchitkoyu.) |
| 脸 (liǎn) | обличчя (oblychchya) | 我用冷水洗脸。 (Wǒ yòng lěngshuǐ xǐliǎn.) — Я вмиваю обличчя холодною водою. (Ya vmyvayu oblychchya kholodnoyu vodoyu.) |
| 眼睛 (yǎnjing) | око (oko) | 她闭上眼睛睡着了。 (Tā bìshàng yǎnjing shuìzháo le.) — Вона заплющила очі й заснула. (Vona zaplyushchyla ochi y zasnula.) |
| 耳朵 (ěrduo) | вухо (vukho) | 她在我耳边小声说了一个秘密。 (Tā zài wǒ ěrbiān xiǎoshēng shuō le yī gè mìmì.) — Вона прошепотіла мені на вухо таємницю. (Vona proshepotila meni na vukho tayemnytsyu.) |
| 鼻子 (bízi) | ніс (nis) | 冬天的风吹得我的鼻子发凉。 (Dōngtiān de fēng chuī de wǒ de bízi fāliáng.) — Мій ніс холодний від зимового вітру. (Miy nis kholodnyy vid zymovoho vitru.) |
| 嘴 (zuǐ) | рот (rot) | 看牙医时请张大嘴巴。 (Kàn yáyī shí qǐng zhāngdà zuǐba.) — Широко відкрийте рот для стоматолога. (Shyroko vidkryyte rot dlya stomatoloha.) |
| 牙齿 (yáchǐ) | зуб (zub) | 我每天刷两次牙齿。 (Wǒ měitiān shuā liǎng cì yáchǐ.) — Я чищу зуби двічі на день. (Ya chyshchu zuby dvichi na den'.) |
| 舌头 (shétou) | язик (yazyk) | 热汤烫到了我的舌头。 (Rètāng tàng dàole wǒ de shétou.) — Гарячий суп обпік мені язик. (Haryachyy sup obpik meni yazyk.) |
👉 Вчити цей набір на Flashcards World: 中文 (Китайська мова) — Частини тіла, здоров'я, лікар та аптека
Набір 9: Тварини, домашні улюбленці, природа та погода (32 картки)
Собака, кішка, кінь, птах, кролик, лев, дерево, квітка, ліс, гора, море, річка, сонце, дощ, сніг і вітер.
| Слово (中文) | Значення (Українська) | Приклад речення та переклад |
|---|---|---|
| 动物 (dòngwù) | тварина (tvaryna) | 野生动物在森林里自由生活。 (Yěshēng dòngwù zài sēnlín lǐ zìyóu shēnghuó.) — Дикі тварини вільно живуть у лісі. (Dyki tvaryny vil'no zhyvut' u lisi.) |
| 狗 (gǒu) | собака (sobaka) | 狗在公园里欢快地奔跑。 (Gǒu zài gōngyuán lǐ huānkuài de bēnpǎo.) — Собака радісно бігає в парку. (Sobaka radisno bihaye v parku.) |
| 猫 (māo) | кішка (kishka) | 猫咪在温暖的沙发上睡觉。 (Māomī zài wēnnuǎn de shāfā shàng shuìjiào.) — Кішка спить на теплому дивані. (Kishka spyt' na teplomu dyvani.) |
| 鸟 (niǎo) | птах (ptakh) | 一只小鸟在树上唱歌。 (Yī zhī xiǎoniǎo zài shù shàng chànggē.) — Маленький птах співає на дереві. (Malen'kyy ptakh spivaye na derevi.) |
| 马 (mǎ) | кінь (kin') | 棕色的马飞奔过田野。 (Zōngsè de mǎ fēibēn guò tiányě.) — Коричневий кінь скаче галопом через поле. (Korychnevyy kin' skache halopom cherez pole.) |
| 母牛 (mǔniú) | корова (korova) | 母牛在草地上吃新鲜的草。 (Mǔniú zài cǎodì shàng chī xīnxiān de cǎo.) — Корови їдять свіжу траву на лузі. (Korovy yidyat' svizhu travu na luzi.) |
| 猪 (zhū) | свиня (svynya) | 农夫每天早上喂猪。 (Nóngfū měitiān zǎoshang wèi zhū.) — Фермер годує свиней щоранку. (Fermer hoduye svyney shchoranku.) |
| 绵羊 (miányáng) | вівця (vivtsya) | 白绵羊在绿山坡上吃草。 (Bái miányáng zài lǜ shānpō shàng chīcǎo.) — Білі вівці пасуться на зеленому пагорбі. (Bili vivtsi pasut'sya na zelenomu pahorbi.) |
| 鸡 (jī) | курка (kurka) | 母鸡每天早上下新鲜的鸡蛋。 (Mǔjī měitiān zǎoshang xià xīnxiān de jīdàn.) — Курки несуть свіжі яйця щоранку. (Kurky nesut' svizhi yaytsya shchoranku.) |
| 兔子 (tùzi) | кролик (krolyk) | 白兔喜欢吃脆脆的胡萝卜。 (Báitù xǐhuan chī cuìcuì de húluóbo.) — Білий кролик обожнює їсти хрустку моркву. (Bilyy krolyk obozhnyuye yisty khrustku morkvu.) |
Набір 10: Подорожі, аеропорт, поїзд, готель та напрямки (32 картки)
Літак, аеропорт, рейс, паспорт, валіза, квиток, поїзд, автобус, таксі, готель, бронювання, карта, поверніть ліворуч, поверніть праворуч, ідіть прямо, близько і далеко.
| Слово (中文) | Значення (Українська) | Приклад речення та переклад |
|---|---|---|
| 旅行 (lǚxíng) | поїздка (poyizdka) | 我们周末去罗马的旅行令人难忘。 (Wǒmen zhōumò qù Luómǎ de lǚxíng lìngrén nánwàng.) — Наша поїздка до Рима на вихідні була незабутньою. (Nasha poyizdka do Ryma na vykhidni bula nezabutn'oyu.) |
| 机场 (jīchǎng) | аеропорт (aeroport) | 我们提前两小时到达了机场。 (Wǒmen tíqián liǎng xiǎoshí dàodá le jīchǎng.) — Ми приїхали в аеропорт на дві години раніше. (My pryyikhaly v aeroport na dvi hodyny ranishe.) |
| 飞机 (fēijī) | літак (litak) | 飞机准时起飞了。 (Fēijī zhǔnshí qǐfēi le.) — Літак злетів за розкладом. (Litak zletiv za rozkladom.) |
| 航班 (hángbān) | рейс (reys) | 我们直飞巴黎的航班需要两个小时。 (Wǒmen zhífēi Bālí de hángbān xūyào liǎng gè xiǎoshí.) — Наш прямий рейс до Парижа триває дві години. (Nash pryamyy reys do Paryzha tryvaye dvi hodyny.) |
| 护照 (hùzhào) | паспорт (pasport) | 请在边检处出示您的护照。 (Qǐng zài biānjiǎn chù chūshì nín de hùzhào.) — Покажіть свій паспорт на прикордонному контролі. (Pokazhit' sviy pasport na prykordonnomu kontroli.) |
| 登机牌 (dēngjīpái) | посадковий талон (posadkovyy talon) | 请把登机牌拿在手里。 (Qǐng bǎ dēngjīpái ná zài shǒulǐ.) — Тримайте посадковий талон у руці. (Trymayte posadkovyy talon u rutsi.) |
| 行李箱 (xínglǐxiāng) | валіза (valiza) | 这个沉重的行李箱有四个轮子。 (Zhège chénzhòng de xínglǐxiāng yǒu sì gè lúnzi.) — Ця важка валіза має чотири коліщатка. (Tsya vazhka valiza maye chotyry kolishchatka.) |
| 背包 (bēibāo) | рюкзак (ryukzak) | 我用防水背包携带笔记本电脑。 (Wǒ yòng fángshuǐ bēibāo xiédài bǐjìběn diànnǎo.) — Я ношу свій ноутбук у водонепроникному рюкзаку. (Ya noshu sviy noutbuk u vodonepronyknomu ryukzaku.) |
| 火车 (huǒchē) | поїзд (poyizd) | 高速火车从三号站台发车。 (Gāosù huǒchē cóng sān hào zhàntái fāchē.) — Швидкий поїзд відправляється з третьої платформи. (Shvydkyy poyizd vidpravlyayet'sya z tret'oyi platformy.) |
| 火车站 (huǒchēzhàn) | вокзал (vokzal) | 我们在主火车站外面见面吧。 (Wǒmen zài zhǔ huǒchēzhàn wàimiàn jiànmiàn ba.) — Зустріньтеся зі мною надворі біля головного вокзалу. (Zustrin'tesya zi mnoyu nadvori bilya holovnoho vokzalu.) |
Набір 11: Міські місця, магазини, гроші та повсякденні справи (32 картки)
Місто, площа, парк, банк, пошта, супермаркет, пекарня, музей, кінотеатр, гроші, кредитна картка, ціна та чек.
| Слово (中文) | Значення (Українська) | Приклад речення та переклад |
|---|---|---|
| 城市 (chéngshì) | місто (misto) | 这座城市非常热闹。 (zhè zuò chéngshì fēicháng rènào.) — Це місто дуже жваве. (Tse misto duzhe zhvave.) |
| 村庄 (cūnzhuāng) | село (selo) | 他们住在一个安静的村庄里。 (tāmen zhù zài yī gè ānjìng de cūnzhuāng lǐ.) — Вони живуть у тихому селі. (Vony zhyvut' u tykhomu seli.) |
| 市中心 (shìzhōngxīn) | центр (tsentr) | 我们今天在市中心见面吧。 (wǒmen jīntiān zài shìzhōngxīn jiànmiàn ba.) — Зустріньмося сьогодні в центрі міста. (Zustrin'mosya s'ohodni v tsentri mista.) |
| 广场 (guǎngchǎng) | площа (ploshcha) | 主广场上挤满了人。 (zhǔ guǎngchǎng shàng jǐmǎn le rén.) — На головній площі людно. (Na holovniy ploshchi lyudno.) |
| 公园 (gōngyuán) | парк (park) | 孩子们在公园玩 (háizimen zài gōngyuán wán). — Діти граються в парку. (Dity hrayut'sya v parku.) |
| 超市 (chāoshì) | супермаркет (supermarket) | 我去超市买菜 (wǒ qù chāoshì mǎi cài). — Я купую їжу в супермаркеті. (Ya kupuyu yizhu v supermarketi.) |
| 市场 (shìchǎng) | ринок (rynok) | 市场里卖新鲜水果。 (shìchǎng lǐ mài xīnxiān shuǐguǒ.) — На ринку продають свіжі фрукти. (Na rynku prodayut' svizhi frukty.) |
| 面包店 (miànbāodiàn) | пекарня (pekarnya) | 面包店里飘着温热面包的香味。 (miànbāodiàn lǐ piāozhe wēnrè miànbāo de xiāngwèi.) — У пекарні пахне теплим хлібом. (U pekarni pakhne teplym khlibom.) |
| 书店 (shūdiàn) | книгарня (knyharnya) | 她在书店找到了一本小说。 (tā zài shūdiàn zhǎodào le yī běn xiǎoshuō.) — Вона знайшла роман у книгарні. (Vona znayshla roman u knyharni.) |
| 服装店 (fúzhuāngdiàn) | магазин одягу (mahazyn odyahu) | 这家服装店有夹克衫。 (zhè jiā fúzhuāngdiàn yǒu jiākèshān.) — У цьому магазині одягу є куртки. (U ts'omu mahazyni odyahu ye kurtky.) |
Набір 12: Школа, робота, офіс, технології та професії (32 картки)
Школа, університет, учитель, студент, книга, ручка, комп'ютер, телефон, інтернет, електронний лист, робота, офіс, інженер і юрист.
| Слово (中文) | Значення (Українська) | Приклад речення та переклад |
|---|---|---|
| 学校 (xuéxiào) | школа (shkola) | 学校八点开始上课 (xuéxiào bā diǎn kāishǐ shàngkè). — Заняття у школі починаються о восьмій. (Zanyattya u shkoli pochynayut'sya o vos'miy.) |
| 大学 (dàxué) | університет (universytet) | 她在大学学习法律。 (tā zài dàxué xuéxí fǎlǜ.) — Вона вивчає право в університеті. (Vona vyvchaye pravo v universyteti.) |
| 教室 (jiàoshì) | клас (klas) | 教室里有大窗户。 (jiàoshì lǐ yǒu dà chuānghu.) — У класі великі вікна. (U klasi velyki vikna.) |
| 课 (kè) | урок (urok) | 今天的课很有趣 (jīntiān de kè hěn yǒuqù). — Сьогоднішній урок дуже цікавий. (S'ohodnishniy urok duzhe tsikavyy.) |
| 作业 (zuòyè) | домашнє завдання (domashnye zavdannya) | 我提前做完了作业。 (wǒ tíqián zuòwán le zuòyè.) — Я закінчив домашнє завдання рано. (Ya zakinchyv domashnye zavdannya rano.) |
| 考试 (kǎoshì) | іспит (ispyt) | 她通过了期末考试 (tā tōngguòle qīmò kǎoshì). — Вона склала підсумковий іспит. (Vona sklala pidsumkovyy ispyt.) |
| 书 (shū) | книга (knyha) | 这本书里的故事很精彩。 (zhè běn shū lǐ de gùshi hěn jīngcǎi.) — У цій книзі чудова історія. (U tsiy knyzi chudova istoriya.) |
| 笔记本 (bǐjìběn) | зошит (zoshyt) | 把它写在你的笔记本上。 (bǎ tā xiě zài nǐ de bǐjìběn shàng.) — Запиши це у свій зошит. (Zapyshy tse u sviy zoshyt.) |
| 页 (yè) | сторінка (storinka) | 请把书翻到第十页。 (qǐng bǎ shū fāndào dì shí yè.) — Відкрийте книгу на десятій сторінці. (Vidkryyte knyhu na desyatiy storintsi.) |
| 笔 (bǐ) | ручка (ruchka) | 我可以借一支蓝色的笔吗？ (wǒ kěyǐ jiè yī zhī lánsè de bǐ ma?) — Чи можна позичити синю ручку? (Chy mozhna pozychyty synyu ruchku?) |
Набір 13: 32 найважливіші повсякденні дієслова дії (32 картки)
Бути, мати, йти, приходити, робити, їсти, пити, спати, говорити, читати, писати, купувати, працювати й вчитися.
| Слово (中文) | Значення (Українська) | Приклад речення та переклад |
|---|---|---|
| 是 (shì) | бути (buty) | 我准备好开始了。 (wǒ zhǔnbèi hǎo kāishǐ le.) — Я готовий почати. (Ya hotovyy pochaty.) |
| 有 (yǒu) | мати (maty) | 我们有两只小狗。 (wǒmen yǒu liǎng zhī xiǎogǒu.) — У нас два маленькі собаки. (U nas dva malen'ki sobaky.) |
| 去 (qù) | йти (yty) | 我早早就去上班。 (wǒ zǎozǎo jiù qù shàngbān.) — Я рано ходжу на роботу. (Ya rano khodzhu na robotu.) |
| 来 (lái) | приходити (prykhodyty) | 请来参加我们的聚会。 (qǐng lái cānjiā wǒmen de jùhuì.) — Будь ласка, приходь на нашу вечірку. (Bud' laska, prykhod' na nashu vechirku.) |
| 做 (zuò) | робити (robyty) | 她每天都现煮咖啡。 (tā měitiān dōu xiàn zhǔ kāfēi.) — Вона щодня робить свіжу каву. (Vona shchodnya robyt' svizhu kavu.) |
| 吃 (chī) | їсти (yisty) | 我们中午十二点吃饭 (wǒmen zhōngwǔ shí'èr diǎn chīfàn). — Ми обідаємо опівдні. (My obidayemo opivdni.) |
| 喝 (hē) | пити (pyty) | 请多喝些冷水。 (qǐng duō hē xiē lěngshuǐ.) — Пий багато холодної води. (Pyy bahato kholodnoyi vody.) |
| 睡觉 (shuìjiào) | спати (spaty) | 宝宝睡得很安稳。 (bǎobao shuì de hěn ānwěn.) — Немовля спить дуже спокійно. (Nemovlya spyt' duzhe spokiyno.) |
| 醒来 (xǐnglái) | прокидатися (prokydatysya) | 我早上六点钟醒来 (wǒ zǎoshang liù diǎnzhōng xǐnglái). — Я прокидаюся о шостій. (Ya prokydayusya o shostiy.) |
| 说 (shuō) | говорити (hovoryty) | 她能流利地说三种语言 (tā néng liúlì de shuō sān zhǒng yǔyán). — Вона вільно говорить трьома мовами. (Vona vil'no hovoryt' tr'oma movamy.) |
👉 Вчити цей набір на Flashcards World: 中文 (Китайська мова) — 32 найважливіші повсякденні дієслова дії
Набір 14: 32 найважливіші прикметники та антоніми (32 картки)
Великий, маленький, хороший, поганий, гарячий, холодний, новий, старий, швидкий, повільний, дорогий, дешевий, легкий і важкий.
| Слово (中文) | Значення (Українська) | Приклад речення та переклад |
|---|---|---|
| 大 (dà) | великий (velykyy) | 他们住在一栋大房子里 (tāmen zhù zài yí dòng dà fángzi lǐ). — Вони живуть у великому будинку. (Vony zhyvut' u velykomu budynku.) |
| 小 (xiǎo) | маленький (malen'kyy) | 这个小包非常方便 (zhège xiǎobāo fēicháng fāngbiàn). — Ця маленька сумка зручна. (Tsya malen'ka sumka zruchna.) |
| 好 (hǎo) | добрий (dobryy) | 那是一个非常好的主意。 (nà shì yī gè fēicháng hǎo de zhǔyi.) — Це дуже добра ідея. (Tse duzhe dobra ideya.) |
| 坏 (huài) | поганий (pohanyy) | 今天的天气不太好 (jīntiān de tiānqì bú tài hǎo). — Сьогодні погана погода (s'ohodni pohana pohoda). |
| 新 (xīn) | новий (novyy) | 我买了一双新鞋子 (wǒ mǎile yì shuāng xīn xiézi). — Я купив нову пару взуття. (Ya kupyv novu paru vzuttya.) |
| 旧 (jiù) | старий (staryy) | 那座城堡非常古老。 (nà zuò chéngbǎo fēicháng gǔlǎo.) — Той замок дуже старий. (Toy zamok duzhe staryy.) |
| 幼小 (yòuxiǎo) | молодий (molodyy) | 那棵幼小的树长得很快。 (nà kē yòuxiǎo de shù zhǎng de hěn kuài.) — Молоде дерево швидко росте. (Molode derevo shvydko roste.) |
| 热 (rè) | гарячий (haryachyy) | 小心，这碗汤很烫 (xiǎoxīn, zhè wǎn tāng hěn tàng). — Обережно, суп гарячий (oberezhno, sup haryachyy). |
| 冷 (lěng) | холодний (kholodnyy) | 冬天的风吹着很冷 (dōngtiān de fēng chuīzhe hěn lěng). — Зимовий вітер холодний. (Zymovyy viter kholodnyy.) |
| 暖和 (nuǎnhuo) | теплий (teplyy) | 穿上一件暖和的羊毛大衣。 (chuān shàng yī jiàn nuǎnhuo de yángmáo dàyī.) — Одягни тепле вовняне пальто. (Odyahny teple vovnyane pal'to.) |
👉 Вчити цей набір на Flashcards World: 中文 (Китайська мова) — 32 найважливіші прикметники та антоніми
Набір 15: Почуття, емоції, характер та хобі (32 картки)
Щасливий, сумний, втомлений, сердитий, спокійний, гордий, добрий, чесний, музика, кіно, спорт, плавання та кулінарія.
| Слово (中文) | Значення (Українська) | Приклад речення та переклад |
|---|---|---|
| 开心 (kāixīn) | щасливий (shchaslyvyy) | 她听到这个消息很开心。 (tā tīngdào zhège xiāoxi hěn kāixīn.) — Вона рада цій новині. (Vona rada tsiy novyni.) |
| 难过 (nánguò) | сумний (sumnyy) | 电影的结局有点让人难过 (diànyǐng de jiéjú yǒudiǎn ràng rén nánguò). — Кінець фільму був сумним. (Kinets' fil'mu buv sumnym.) |
| 累 (lèi) | втомлений (vtomlenyy) | 跑完步我觉得有点累 (pǎowán bù wǒ juéde yǒudiǎn lèi). — Я почуваюся втомленим після бігу. (Ya pochuvayusya vtomlenym pislya bihu.) |
| 生气 (shēngqì) | сердитий (serdytyy) | 请不要生我的气 (qǐng búyào shēng wǒ de qì). — Не сердься на мене (ne serd'sya na mene). |
| 平静 (píngjìng) | спокійний (spokiynyy) | 蔚蓝的大海很平静 (wèilán de dàhǎi hěn píngjìng). — Синє море спокійне. (Synye more spokiyne.) |
| 紧张 (jǐnzhāng) | нервовий (nervovyy) | 考试前我有点儿紧张 (kǎoshì qián wǒ yǒudiǎnr jǐnzhāng). — Я нервую перед іспитами. (Ya nervuyu pered ispytamy.) |
| 兴奋 (xīngfèn) | схвильований [радісне очікування] (skhvylovanyy [radisne ochikuvannya]) | 孩子们对旅行感到很兴奋 (háizimen duì lǚxíng gǎndào hěn xīngfèn). — Діти з нетерпінням чекають на подорож. (Dity z neterpinnyam chekayut' na podorozh.) |
| 惊讶 (jīngyà) | здивований (zdyvovanyy) | 收到礼物他感到很惊讶 (shōudào lǐwù tā gǎndào hěn jīngyà). — Він був здивований подарунком. (Vin buv zdyvovanyy podarunkom.) |
| 骄傲 (jiāo'ào) | гордий (hordyy) | 父母为她感到非常骄傲 (fùmǔ wèi tā gǎndào fēicháng jiāo'ào). — Батьки пишаються нею (bat'ky pyshayut'sya neyu). |
| 担心 (dānxīn) | стурбований (sturbovanyy) | 请别担心下雨。 (qǐng bié dānxīn xiàyǔ.) — Не хвилюйся через дощ (ne khvylyuysya cherez doshch). |
👉 Вчити цей набір на Flashcards World: 中文 (Китайська мова) — Почуття, емоції, характер та хобі
Щоденна 15-хвилинна практика з інтервальним повторенням
Вивчайте один тематичний набір кожні 2–3 дні (10–15 нових карток на день) і промовляйте кожен приклад уголос.