НМТ / ЗНО — Історія України (від найдавніших часів до сьогодення): Обов'язкові дати, історичні постаті, пам'ятки архітектури та мистецтва, карти, козацька доба, УНР та Незалежність

Повний хронологічний та візуальний канон програми НМТ з історії України: Київська Русь, Королівство Руське, ВКЛ і Річ Посполита, Гетьманщина, Українська революція 1917–1921 рр., Друга світова війна, дисиденти та незалежна Україна.

Level
basic
Languages
uk → uk
Cards
32
Markdown
НМТ / ЗНО — Історія України (від найдавніших часів до сьогодення): Обов'язкові дати, історичні постаті, пам'ятки архітектури та мистецтва, карти, козацька доба, УНР та Незалежність (.md)

Flashcards (32)

#Front (Term / Question)Back (Definition / Answer)ExampleMultiple-Choice Options
1Історія України НМТ (Стародавня історія): укажіть хронологічні межі, територію та головні ознаки Трипільської та Скіфської археологічних культур.Трипільська культура (енеоліт / мідно-кам'яний вік, IV — середина III тис. до н. е., Правобережна Україна від Дніпра до Карпат, відкрив Вікентій Хвойка у 1893 р.): орне землеробство (перелогова система), протоміста-гіганти з двоповерховими житлами, мальована кераміка з орнаментом («біжуча спіраль»), спалення поселень кожні 50–70 років. Скіфи (залізний вік, VII–III ст. до н. е., Причорноморський степ): іраномовні кочовики, «звіриний стиль» у золотарстві (Золота пектораль із кургану Товста Могила, IV ст. до н. е., знайшов Борис Мозолевський у 1971 р.).
2Історія України НМТ (Українські землі у складі ВКЛ та Польщі, XIV–XVI ст.): укажіть дати битви на Синіх Водах, Кревської унії, Грюнвальдської битви, битви під Оршею та утворення Кримського ханства.1362 р. — битва на р. Сині Води (великий князь литовський Ольгерд розгромив золотоординських ханів і приєднав Київщину, Переяславщину та Поділля за принципом «старовини не рушимо, новини не вводимо»); 1385 р. — Кревська унія Польщі та Литви (Ягайло і Ядвіга); 1410 р. — Грюнвальдська битва; 1440-ві рр. (1449 р.) — утворення незалежного Кримського ханства на чолі з Хаджі-Гіреєм (з 1478 р. — васал Османської імперії); 1489 р. — перша писемна згадка про українських козаків у хроніці М. Бєльського; 1514 р. — перемога військ князя Костянтина Івановича Острозького над московським військом під Оршею.
3Історія України НМТ (Національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького, 1648–1657 рр.): зіставте основні битви і договори 1648–1656 років.1648 р. — битви під Жовтими Водами (травень), Корсунем (травень), Пилявцями (вересень) і похід до Львова й Замостя; серпень 1649 р. — Зборівська битва і Зборівський договір (утворення Української козацької держави — Війська Запорозького у складі Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств, реєстр 40 тис. козаків); червень–липень 1651 р. — Берестецька битва (зрада Іслам-Гірея ІІІ) та Білоцерківський договір (лише Київське воєводство, реєстр 20 тис.); травень 1652 р. — розгром польського війська під Батогом; 1653 р. — Жванецька облога; січень–березень 1654 р. — Переяславська рада і «Березневі статті» з Московським царством (реєстр 60 тис.); жовтень 1656 р. — Віленське перемир'я між Москвою і Річчю Посполитою.
4Історія України НМТ (Соціально-економічні процеси 1950–1980-х рр.): що таке «раднаргоспи», «хрущовські надпрограми», «косигінська реформа» 1965 р. та «продовольча програма» 1982 р.?Раднаргоспи (1957–1965 рр. за М. Хрущова) — перехід від галузевого (міністерського) до територіального принципу управління промисловістю та розширення економічних прав УРСР; «надпрограми» Хрущова — освоєння цілини, «кукурудзяна епопея», надмірне розорювання земель і «догнати й перегнати США». Косигінська реформа (1965 р.) — повернення до галузевих міністерств у поєднанні зі спробою запровадити госпрозрахунок і матеріальне стимулювання підприємств за обсягом реалізованої продукції (згорнута на поч. 1970-х рр.). Продовольча програма (травень 1982 р.) — невдала спроба подолати хронічний дефіцит продуктів харчування в умовах кризи колгоспно-радгоспної системи.
5Історія України НМТ (Незалежна Україна з 1991 р. до сьогодення): укажіть дати ухвалення Конституції України, грошової реформи, Помаранчевої революції, вступу до СОТ, Революції Гідності, отримання Томосу та статусу кандидата в члени ЄС.Грудень 1991 р. — започаткування Збройних Сил України; 1994 р. — Будапештський меморандум (відмова від ядерної зброї) та обрання Президентом Л. Кучми; 1995 р. — вступ України до Ради Європи; 28 червня 1996 р. — ухвалення Конституції України; вересень 1996 р. — грошова реформа (запровадження гривні); листопад–грудень 2004 р. — Помаранчева революція і конституційна реформа (перехід до парламентсько-президентської республіки, обрання В. Ющенка); 2008 р. — вступ України до Світової організації торгівлі (СОТ); листопад 2013 – лютий 2014 рр. — Євромайдан / Революція Гідності (Герої Небесної Сотні); лютий–березень 2014 р. — початок збройної агресії РФ (тимчасова окупація Криму та частини Донецької і Луганської областей, АТО/ООС); березень і червень 2014 р. — підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС (у 2017 р. — безвізовий режим); 6 січня 2019 р. — надання Вселенським патріархом Варфоломієм Томосу про автокефалію Православної церкви України (ПЦУ); 24 лютого 2022 р. — початок повномасштабного російського вторгнення в Україну; червень 2022 р. — надання Україні статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу.
6Історія України НМТ (Міжвоєнний період, 1921–1939 рр.): укажіть суть і хронологічні межі політики «коренізації (українізації)», сталінської модернізації, Голодомору 1932–1933 рр. та подій на західноукраїнських землях.1921–1923 рр. — масовий голод на Півдні України. 1921–1928 рр. — НЕП та політика «українізації» (з 1923 р., наркоми освіти Олександр Шумський та Микола Скрипник), літературна дискусія 1925–1928 рр. (М. Хвильовий: «Геть від Москви!»). З 1928–1929 рр. — форсована індустріалізація (Дніпрогес, ХТЗ, «Запоріжсталь», «Азовсталь») і суцільна насильницька колективізація («розкуркулення»). 1930 р. — сфабрикований процес «Спілки визволення України» (СВУ, С. Єфремов). 1932–1933 рр. — Голодомор-геноцид українського народу («Закон про п'ять колосків» від 7 серпня 1932 р., режим «чорних дощок», заборона виїзду селян). 1937–1938 рр. — «Великий терор» (урочище Сандармох, Биківня — «Розстріляне відродження»). На західноукраїнських землях: у Польщі — «осадництво» і «пацифікація» (1930 р.), політика «нормалізації» УНДО (В. Мудрий), створення УВО (1920 р.) та ОУН у Відні (1929 р., Євген Коновалець, інтегральний націоналізм Д. Донцова); у Румунії — Татарбунарське повстання (1924 р.); у Чехословаччині — автономія Підкарпатської Русі (жовтень 1938 р.) та проголошення незалежної Карпатської України у Хусті 15 березня 1939 р. (президент — Августин Волошин, збройні сили — «Карпатська Січ», бій на Красному полі проти угорських військ).
7Історія України НМТ (Галицько-Волинська держава / Королівство Руське, 1199–1340 рр.): назвіть ключові дати й досягнення Романа Мстиславича, Данила Романовича та Юрія І Львовича.1199 р. — об'єднання Галицького і Волинського князівств волинським князем Романом Мстиславичем; 1223 р. — битва на р. Калці; 1238 р. — розгром Данилом Романовичем хрестоносців під Дорогичином і відновлення єдності держави; 1240 р. — оборона і падіння Києва (воєвода Дмитро, хан Батий); 1245 р. — Ярославська битва і поїздка Данила в Золоту Орду; 1253 р. — коронація Данила Романовича в Дорогочині папським легатом Опізо; 1256 р. — перша літописна згадка м. Львова; 1303 р. — утворення окремої Галицької православної митрополії за короля Юрія І Львовича; 1340 р. — загибель останнього князя Юрія ІІ Болеслава.
8Історія України НМТ (Друга світова війна, 1939–1945 рр.): назвіть ключові дати від пакту Молотова — Ріббентропа до вигнання нацистських окупантів з усієї території України та входження УРСР до ООН.23 серпня 1939 р. — пакт Молотова — Ріббентропа (таємний протокол про поділ сфер впливу); 17 вересня 1939 р. — вторгнення Червоної армії в Західну Україну («Золотий вересень», радянізація Галичини і Волині); червень 1940 р. — приєднання Північної Буковини та Бессарабії. 22 червня 1941 р. — напад нацистської Німеччини на СРСР (танкова битва в районі Луцьк — Броди — Рівне — Дубно); 30 червня 1941 р. — проголошення у Львові ОУН(б) «Акта відновлення Української Держави» (голова Українського державного правління — Ярослав Стецько). Нацистський окупаційний «новий порядок»: поділ України на Рейхскомісаріат «Україна» (Рівне, Еріх Кох), дистрикт «Галичина» (Генеральна губернія), «Трансністрію» (Румунія) та прифронтову зону; Голокост (Бабин Яр у Києві — вересень 1941 р.) і вивезення остарбайтерів. Осінь 1942 р. (символічна дата — 14 жовтня 1942 р.) — створення на Волині Української повстанської армії (УПА, головнокомандувач з 1943 р. — Роман Шухевич / «Тарас Чупринка», у липні 1944 р. створено УГВР на чолі з Кирилом Осьмаком, війна на два фронти; у Поліссі в 1941–1943 рр. діяла «Поліська Січ» Тараса Бульби-Боровця). Грудень 1942 р. — початок вигнання нацистів з України (с. Півнівка Луганської обл.); осінь 1943 р. — битва за Дніпро і звільнення Києва (6 листопада 1943 р.); січень–лютий 1944 р. — Корсунь-Шевченківська операція; травень 1944 р. — сталінська депортація кримськотатарського народу з Криму; 28 жовтня 1944 р. — завершення вигнання нацистів з усієї території України (Закарпаття). Квітень–червень 1945 р. — УРСР стала однією з держав-засновниць ООН.
9Культура та архітектура НМТ (козацьке бароко, рококо, класицизм і модерн XVIIКозацьке (українське) бароко та західноєвропейське бароко/рококо (кін. XVII–XVIII ст.): Іллінська церква в Суботові (усипальниця Б. Хмельницького, 1653 р.), Покровський собор у Харкові (1689 р.), Георгіївський собор Видубицького монастиря в Києві (1696–1701 рр., коштом М. Миклашевського), Преображенська церква у Великих Сорочинцях (1732 р., усипальниця Д. Апостола, п'ятиярусний іконостас), Троїцький собор у Новомосковську (1775–1778 рр., майстер Яким Погребнякпочатку ХХ ст.): зіставте архітектурні пам'ятки зі стилями та архітекторами. — дев'ятибанний дерев'яний храм без жодного цвяха), Велика лаврська дзвіниця та Будинок митрополита в Києві (Й.-Г. Шедель), Андріївська церква та Маріїнський палац у Києві (Б. Растреллі), собор Св. Юра у Львові (1744–1762 рр., арх. Б. Меретин, скульптор Іван Георгій Пінзель), Ратуша в Бучачі, Успенський собор Почаївської лаври (Г. Гофман). Класицизм і романтизм (ХІХ ст.): палац К. Розумовського в Батурині (Ч. Камерон), Червоний корпус Київського університету (В. Беретті), Воронцовський палац в Алупці, будівля Одеського оперного театру та Резиденція буковинських митрополитів у Чернівцях (Й. Главка, еклектика). Модерн (початок ХХ ст.): Будинок Полтавського губернського земства (1903–1908 рр., В. Кричевський — український архітектурний модерн), «Будинок із химерами» та будівля Нацбанку в Києві (В. Городецький), будинок страхового товариства «Дністер» у Львові (І. Левинський).
10Історія України НМТ (Українська революція 1917–1918 рр.4 (17) березня 1917 р.чотири Універсали Української Центральної Ради): назвіть точні дати та ключовий зміст І, ІІ, ІІІ та IV Універсалів УЦР. — утворення УЦР у Києві на чолі з М. Грушевським. І Універсал (10 червня 1917 р.): проголошення автономії України («Однині самі будемо творити наше життя»), після якого 15 червня створено Генеральний Секретаріат на чолі з Володимиром Винниченком. ІІ Універсал (3 липня 1917 р.): компроміс із Тимчасовим урядом — відмова від самочинного здійснення автономії до Всеросійських Установчих зборів та поповнення УЦР представниками нацменшин. ІІІ Універсал (7 (20) листопада 1917 р.): проголошення Української Народної Республіки (УНР) у федеративному зв'язку з демократичною Росією, скасування поміщицької власності на землю, 8-годинний робочий день, скасування смертної кари. IV Універсал (9 (22) січня 1918 р., після початку першої радянсько-української війни і напередодні бою під Крутами 16 (29) січня 1918 р.): проголошення УНР самостійною, ні від кого не залежною, вільною суверенною державою українського народу, перетворення Генсекретаріату на Раду Народних Міністрів. 27 січня (9 лютого) 1918 р. — Берестейський мирний договір УНР із державами Четверного союзу.
11Історія України НМТ (Реформи 1860–1870-х рр. у Російській імперії на українських землях): у чому полягали особливості впровадження земської та судової реформ 1864 р. на Лівобережжі та Правобережжі?Земська реформа 1864 р. (виборні губернські та повітові земські збори і управи, що відали освітою, медициною, статистикою, дорогами) початково була проведена лише на Лівобережжі, Слобожанщині та Півдні України; на Правобережній Україні (Київська, Волинська, Подільська губернії) через польське січневе повстання 1863–1864 рр. земства були запроваджені лише у 1911 році! Судова реформа 1864 р. створила безстановий, гласний і змагальний суд присяжних, адвокатуру та мирових суддів.
12Історія України НМТ (Друга половина XIX19 лютого 1861 р.початок XX ст.): укажіть дати селянської реформи, Валуєвського циркуляра, Емського указу, утворення «Просвіти», НТШ та перших українських політичних партій. — скасування кріпосного права в Російській імперії; 1863 р. — Валуєвський циркуляр («не было, нет и быть не может» — заборона друку навчальної та релігійної літератури українською мовою); 1868 р. — товариство «Просвіта» у Львові (А. Вахнянин); 1873 р. — Літературне товариство ім. Т. Шевченка у Львові (з 1892 р. — Наукове товариство ім. Шевченка, у 1897–1913 рр. очолював Михайло Грушевський); 1876 р. — Емський указ Олександра ІІ (повна заборона ввезення та друку українських книг і театральних вистав, ліквідація Південно-Західного відділу РГТ — В. Антонович, М. Драгоманов, П. Чубинський); 1890 р. — перша українська політична партія в Галичині — РУРП (І. Франко, М. Павлик; у 1895 р. Юліан Бачинський у праці «Україна irredenta» вперше обґрунтував необхідність політичної самостійності України); 1899 р. — УНДП та УСДП в Галичині; 1900 р. — перша політична партія в Наддніпрянській Україні — РУП у Харкові (Д. Антонович, брошура Миколи Міхновського «Самостійна Україна»); 1908 р. — Товариство українських поступовців (ТУП — М. Грушевський, С. Єфремов, Є. Чикаленко).
13Історія України НМТ (Доба «Руїни», 1657–1687 рр.): назвіть дати і зміст Гадяцького, Слободищенського, Андрусівського, Корсунського, Бучацького, Бахчисарайського договорів та «Вічного миру».1658 р. — Гадяцький договір гетьмана Івана Виговського (перетворення Речі Посполитої на федерацію трьох рівноправних держав з Великим князівством Руським) та перемога Виговського під Конотопом (червень 1659 р.); 1660 р. — Слободищенський трактат Юрія Хмельницького (фактичний поділ Гетьманщини на Правобережну і Лівобережну); 1663 р. — Чорна рада в Ніжині (обрання лівобережним гетьманом Івана Брюховецького); 1667 р. — Андрусівське перемир'я між Москвою і Річчю Посполитою (поділ України по Дніпру, Запорожжя — під спільним контролем); 1669 р. — Корсунська угода Петра Дорошенка (протекторат Османської імперії); 1672 р. — Бучацький мир і обрання Івана Самойловича («поповича») на Лівобережжі; 1677–1678 рр. — Чигиринські походи; 1681 р. — Бахчисарайський мир; 1686 р. — «Вічний мир» між Річчю Посполитою і Московським царством та підпорядкування Київської митрополії Московському патріархату.
14Історія України НМТ (Адміністративно-територіальний устрій українських земель у ХІХ ст.): які українські губернії входили до Лівобережної, Правобережної (Південно-Західного краю) та Південної України (Новоросії) у складі Російської імперії?Лівобережна Україна (Малоросійське генерал-губернаторство): Чернігівська та Полтавська губернії; Слобідська Україна: Харківська губернія. Правобережна Україна (Київське, Подільське та Волинське генерал-губернаторство / Південно-Західний край): Київська, Волинська та Подільська губернії. Південна Україна (Новоросійсько-Бессарабське генерал-губернаторство): Катеринославська, Херсонська та Таврійська губернії (а також Бессарабська область/губернія). У складі Австрійської (з 1867 р. Австро-Угорської) імперії: Королівство Галичини і Володимирії (центр — Львів), герцогство Буковина (Чернівці) та Закарпаття (комітати Угорського королівства).
15Історія України НМТ (Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського та Директорія УНР, 1918–1920 рр.): порівняйте внутрішню політику Гетьманату (квітень–грудень 1918 р.) та ключові події доби Директорії і ЗУНР.29 квітня 1918 р. — державний переворот на Всеукраїнському хліборобському конгресі й проголошення Української Держави гетьмана Павла Скоропадського: відновлення приватної власності на землю і підприємства, 12-годинний робочий день, але блискучі здобутки в науці й культурі — заснування в листопаді 1918 р. Української академії наук (УАН, перший президент — Володимир Вернадський), державних українських університетів у Києві та Кам'янці-Подільському, Національного архіву та бібліотеки. 1 листопада 1918 р. — «Листопадовий зрив» у Львові, утворення ЗУНР (президент УНРади — Євген Петрушевич, голова Держсекретаріату — Кость Левицький, регулярна армія — УГА). 14 листопада 1918 р. — утворення Директорії УНР (голова — В. Винниченко, Головний отаман — Симон Петлюра), бій під Мотовилівкою (18 листопада) і відновлення УНР (14 грудня 1918 р.). 22 січня 1919 р. — Акт Злуки УНР і ЗУНР на Софійському майдані в Києві. Червень 1919 р. — Чортківська офензива УГА (генерал Олександр Греков); 31 серпня 1919 р. — «Київська катастрофа»; грудень 1919 – травень 1920 рр. — Перший зимовий похід Армії УНР (генерал Михайло Омелянович-Павленко); квітень 1920 р. — Варшавський договір С. Петлюри і Ю. Пілсудського; листопад 1921 р. — Другий зимовий похід (Юрій Тютюнник, трагедія під Базаром).
16Культура НМТ (Образотворче мистецтво і скульптура XVIII–XX ст.): назвіть ключові твори Івана Рутковича, Йова Кондзелевича, Олександра Мурашка, Казимира Малевича, Олександра Архипенка, Тетяни Яблонської та Марії Примаченко.Іван Руткович (Жовківський іконостас) і Йов Кондзелевич (Богородчанський іконостас, кін. XVII — поч. XVIII ст.) — ренесансно-бароковий іконопис. Кін. XVIII — поч. ХІХ ст.: композитори Максим Березовський, Дмитро Бортнянський, Артем Ведель; скульптор Іван Мартос (пам'ятник Рішельє в Одесі). ХІХ ст.: Т. Шевченко (серія офортів «Мальовнича Україна», картина «Катерина»), Ілля Рєпін («Запорожці пишуть листа турецькому султанові»), Сергій Васильківський («Козаки в степу»), Микола Пимоненко («Жертва фанатизму», «Весілля в Київській губернії»). ХХ ст.: Іван Труш («Портрет Лесі Українки»), Олександр Мурашко («Дівчина в червоному капелюсі»), Георгій Нарбут (творець українських банкнот і герба УНР 1918 р., «Українська абетка»), Михайло Бойчук (монументалізм — «бойчукізм»), Казимир Малевич (супрематизм — «Чорний квадрат»), Олександр Архипенко (кубофутуризм у скульптурі), Микола Самокиш («Бій Максима Кривоноса з Ієремією Вишневецьким»), Тетяна Яблонська («Хліб», 1949 р.), Катерина Білокур («Хата в Богданівці», «Цар-Колос»), Марія Примаченко («Гороховий звір» — наївне мистецтво).
17Історія України НМТ (Перша світова війна, 1914–1918 рр.): які українські політичні та військові організації виникли на початку Першої світової війни і які бої уславили легіон Українських січових стрільців (УСС)?Серпень 1914 р. у Львові — Головна Українська Рада (ГУР на чолі з Костем Левицьким; з травня 1915 р. у Відні — Загальна Українська Рада) та Союз визволення України (СВУ на чолі з Дмитром Донцовим, мета — самостійна українська держава). Бойова управа сформувала легіон Українських січових стрільців (УСС, 2,5 тис. вояків, отамани М. Галущинський, Г. Коссак). Найвідоміші бої УСС: вересень 1914 р. — Ужоцький і Верецький перевали; квітень–травень 1915 р. — героїчна оборона гори Маківка в Карпатах; серпень–вересень 1916 р. — криваві бої на горі Лисоня біля Бережан. Вересень 1914 р. — Галицька битва й утворення російського Галицько-Буковинського генерал-губернаторства на чолі з графом Г. Бобринським («програма-максимум» русифікації); травень 1915 р. — Горлицький прорив; літо 1916 р. — Брусиловський прорив.
18Історія України НМТ (Період «застою» та дисидентський рух, 1964–1985 рр.): назвіть основні хвилі арештів дисидентів, підпільний «самвидав» і діяльність Української Гельсінської групи (УГГ).Серпень–вересень 1965 р. — перша масова хвиля арештів української інтелігенції та протест у кінотеатрі «Україна» в Києві 4 вересня 1965 р. на прем'єрі фільму С. Параджанова «Тіні забутих предків» (Іван Дзюба — автор праці «Інтернаціоналізм чи русифікація?», В'ячеслав Чорновіл — укладач збірки «Лихо з розуму» та видавець нелегального журналу «Український вісник» у 1970–1972 рр., Василь Стус). 1972 р. — друга масова хвиля арештів («заарештована коляда») та усунення Петра Шелеста (за книгу «Україно наша Радянська») і призначення першим секретарем ЦК КПУ Володимира Щербицького. 9 листопада 1976 р. — створення у Києві легальної правозахисної Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод (УГГ): очолив письменник Микола Руденко, співзасновники — генерал Петро Григоренко, Оксана Мешко, Левко Лук'яненко, Іван Кандиба, Мирослав Маринович, Микола Матусевич (пізніше приєдналися В. Стус, В. Чорновіл, Ю. Литвин, В. Марченко).
19Історія України НМТ (Гетьманування Івана Мазепи, Пилипа Орлика та ліквідація автономії у XVIII ст.): укажіть ключові події 1687–1775 років.1687–1709 рр. — гетьманування Івана Мазепи (Коломацькі статті 1687 р., розквіт «козацького/мазепинського бароко»); 1702–1704 рр. — повстання Семена Палія на Правобережжі й тимчасове об'єднання обох берегів Дніпра Мазепою; 1708 р. — перехід І. Мазепи і кошового отамана Костя Гордієнка на бік шведського короля Карла ХІІ, зруйнування Батурина О. Меншиковим; травень 1709 р. — зруйнування Чортомлицької Січі; 27 червня 1709 р. — Полтавська битва; 5 квітня 1710 р. — «Пакти і Конституції законів і вольностей Війська Запорозького» гетьмана Пилипа Орлика в Бендерах (поділ влади на законодавчу, виконавчу й судову); 1722–1727 рр. — Перша Малоросійська колегія (С. Вельямінов), наказний гетьман Павло Полуботок; 1727–1734 рр. — гетьман Данило Апостол («Рішительні пункти»); 1734 р. — заснування Нової (Підпільненської) Січі; 1750–1764 рр. — останній гетьман Кирило Розумовський; 1764 р. — остаточна ліквідація гетьманства Катериною ІІ (Друга Малоросійська колегія П. Рум'янцева); 1768 р. — Коліївщина (Максим Залізняк та Іван Гонта); червень 1775 р. — остаточне зруйнування Запорозької Січі військами генерала П. Текелія (останній кошовий отаман — Петро Калнишевський).
20Історія України НМТ («Перебудова» та відновлення державної незалежності України, 1985–1991 рр.): установіть хронологічну послідовність подій від Чорнобильської катастрофи до Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року.26 квітня 1986 р. — аварія на Чорнобильській АЕС; вересень 1989 р. — Установчий з'їзд Народного руху України за перебудову (НРУ, голова — Іван Драч) та легалізація УГКЦ; січень 1990 р. — «Живий ланцюг» Соборності від Івано-Франківська і Львова до Києва; березень 1990 р. — перші альтернативні вибори до Верховної Ради УРСР (опозиційний блок — «Народна Рада» на чолі з Ігорем Юхновським); 16 липня 1990 р. — ухвалення Верховною Радою УРСР «Декларації про державний суверенітет України»; жовтень 1990 р. — «Революція на граніті» (студентське голодування в Києві, яке призвело до відставки голови РМ УРСР Віталія Масола); 24 серпня 1991 р. — ухвалення Верховною Радою «Акта проголошення незалежності України» (автор тексту — Левко Лук'яненко); 1 грудня 1991 р. — Всеукраїнський референдум (90,32% «за» незалежність) та обрання першого Президента України Леоніда Кравчука; 8 грудня 1991 р. — Біловезькі угоди про припинення існування СРСР.
21Історія України НМТ (Утворення СРСР і радянська конституційна історія УРСР): у якому році було утворено СРСР і в яких роках ухвалювалися радянські конституції УРСР?СРСР утворено 30 грудня 1922 р. (договір підписали РСФРР, УСРР, БСРР та ЗСФРР; від України виступали Григорій Петровський і християн Раковський, які відстоювали конфедеративний проект). Чотири радянські Конституції УСРР/УРСР ухвалювалися у: 1919 р. (перша Конституція УСРР), 1929 р. (закріпила входження УСРР до СРСР та утворення Молдавської АСРР у складі УСРР у 1924 р.; столиця до 1934 р. — Харків), 1937 р. («сталінська» конституція УРСР, перейменування УСРР на УРСР) та 1978 р. («брежнєвська» конституція «розвинутого соціалізму», ст. 6 про керівну роль КПРС).
22Культура та архітектура НМТ (обов'язковий візуальний канон ХІ–XVI ст.): назвіть пам'ятки архітектури й образотворчого мистецтва Київської Русі, Галицько-Волинської держави та доби Ренесансу.Русь-Україна та Королівство Руське: Софійський собор у Києві (1037 р., мозаїки «Богоматір Оранта» і «Христос Вседержитель»), Спасо-Преображенський собор у Чернігові (1036 р.), Успенський собор Києво-Печерської лаври (1073–1078 рр.), Михайлівський Золотоверхий собор у Києві (1108–1113 рр.), церква Св. Пантелеймона поблизу Галича (с. Шевченкове, кін. ХІІ ст., романський стиль), П'ятницька церква у Львові; ікони: Вишгородська (Володимирська), Свенська, Дорогобузька, Холмська чудотворні ікони Богородиці; мініатюри Остромирового Євангелія (1056–1057 рр.) та «Ізборника» Святослава (1073 р.). Доба Ренесансу та оборонної готики (XIV–XVI ст.): Верхній замок у Луцьку (вежа Любарта), Хотинська та Кам'янець-Подільська фортеці, замок Паланок у Мукачевому, Покровська церква-фортеця в с. Сутківці (1476 р.), Острозький замок (Кругла/Нова вежа), ансамбль Успенської церкви у Львові (вежа Корнякта, каплиця Трьох Святителів, ансамбль площі Ринок — Чорна кам'яниця та будинок Корнякта).
23Історія України НМТ (Русь-Україна наприкінці XI1097 р.у XII ст.): укажіть дати й суть Любецького з'їзду князів, правління Володимира Мономаха, першої згадки назви «Україна» в літописі та створення «Слова про похід Ігоревий». — Любецький з'їзд князів (запровадження принципу отчинного землеволодіння «кожний хай держить отчину свою», закріплення роздробленості); 1113–1125 рр. — велике київське княжіння Володимира Мономаха («Статут» Володимира Мономаха, «Повчання дітям», переможні походи проти половців 1103 і 1111 рр., 1113 р. — «Повість минулих літ» Нестора); 1187 р. — перша писемна згадка назви «Україна» у Київському літописі (у зв'язку зі смертю переяславського князя Володимира Глібовича) та поразка новгород-сіверського князя Ігоря Святославича від половців («Слово про похід Ігоревий»).
24Історія України НМТ (Релігійне життя в Україні XVI–XX ст.): назвіть визначних церковних діячів: Іпатій Потій, Йов Борецький, Петро Могила, Андрей Шептицький, Василь Липківський, Йосиф Сліпий.Іпатій Потій та Михайло Рогоза — ініціатори Берестейської церковної унії 1596 р. Йов Борецький — перший православний митрополит відновленої 1620 р. єрусалимським патріархом Феофаном ІІІ Київської митрополії. Петро Могила (митрополит у 1632–1647 рр.) — засновник Києво-Могилянського колегіуму, автор «Православного сповідання віри» та «Требника». Василь Липківський — перший митрополит Української автокефальної православної церкви (УАПЦ, Всеукраїнський православний церковний собор у жовтні 1921 р.). Андрей Шептицький (митрополит УГКЦ у 1900–1944 рр.) — духовний лідер галицьких українців, меценат Національного музею та «Народної лічниці» у Львові. Йосиф Сліпий — наступник А. Шептицького, 18 років провів у сталінських таборах, з 1963 р. у Римі очолив УГКЦ у діаспорі й заснував Український католицький університет.
25Історія України НМТ (Жіночий рух та меценатство ХІХ–ХХ ст.): чим уславилися родина Терещенків, Симиренків, Харитоненків, Алчевських, а також Наталія Кобринська та Олена Теліга?Родини Терещенків (Нікола і Богдан та Варвара Ханенки — колекція світового мистецтва у Києві), Симиренків (Платон, Василь і Левко — цукрозаводчики, перший пароплав «Українець», помологія — сорт яблук «Ренет Симиренка», меценати українського друкованого слова) та Харитоненків — найбільші українські підприємці-цукрозаводчики й меценати ХІХ ст. Христина Алчевська — засновниця Харківської приватної жіночої недільної школи. Наталія Кобринська — засновниця першої української жіночої організації «Товариство руських женщин» у Станіславові (1884 р.) та видавчиня альманаху «Перший вінок» (1887 р., разом з Оленою Пчілкою). Олена Теліга — поетеса «Празької школи», голова Спілки українських письменників в окупованому Києві, розстріляна нацистами у Бабиному Яру в лютому 1942 р.
26Історія України НМТ (Крим і кримські татари в історії України): назвіть ключових діячів кримськотатарського національного руху ХІХ–ХХ ст.: Ісмаїл Гаспринський, Номан Челебіджихан, Амет-Хан Султан, Мустафа Джемілєв.Ісмаїл Гаспринський (1851–1914) — просвітитель, засновник джадидизму та видавець у Бахчисараї першої тюркомовної газети «Терджиман» («Перекладач», з 1883 р.). Номан Челебіджихан (1885–1918) — голова першого Курултаю кримськотатарського народу в грудні 1917 р., голова уряду Кримської Народної Республіки, муфтій і автор гімну «Я присягнувся!» («Ant etkenmen»). Амет-Хан Султан — льотчик-ас Другої світової війни, двічі Герой Радянського Союзу. Мустафа Джемілєв — багаторічний політв'язень радянських таборів, лідер кримськотатарського національного руху за повернення на Батьківщину після депортації 18 травня 1944 р., перший голова відновленого Меджлісу (1991–2013).
27Історія України НМТ (Русь-Україна IX–XI ст.): зіставте дати та ключові події правління князів Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава, Володимира Великого та Ярослава Мудрого.860 р. — похід Аскольда на Константинополь; 882 р. — об'єднання Олегом Північної і Південної Русі зі столицею в Києві, 907 і 911 рр. — походи Олега на Візантію; 945 р. — древлянське повстання, податкова реформа княгині Ольги («устави і уроки», погости); 964–972 рр. — походи Святослава (розгром Хозарського каганату, Балканські походи); 980–1015 рр. — Володимир Великий (988 р. — хрещення Русі, будівництво Десятинної церкви, карбування златників і срібляників із тризубом); 1019–1054 рр. — Ярослав Мудрий (1036 р. — розгром печенігів, 1037 р. — Софійський собор, початок «Руської правди», 1051 р. — митрополит Іларіон («Слово про закон і благодать»), «тесть Європи»).
28Історія України НМТ (Культурні та наукові діячі ХІХ–ХХ ст.): зіставте постаті М. Максимовича, В. Антоновича, Б. Грінченка, А. Кримського, І. Огієнка, О. Богомольця, Є. та Б. Патонів, С. Корольова, М. Амосова.Михайло Максимович — перший ректор Київського університету, фольклорист, ботанік. Володимир Антонович — лідер київської «Старої громади» і хлопоманів, професор історії. Борис Грінченко — укладач чотиритомного «Словаря української мови» (1907–1909). Агатангел Кримський — сходознавець-поліглот, один із засновників УАН (1918). Іван Огієнко (митрополит Іларіон) — міністр освіти й віросповідань УНР, перекладач Біблії українською мовою. Олександр Богомолець — патофізіолог, президент АН УРСР (1930–1946). Євген та Борис Патони — світові лідери електрозварювання (міст Патона в Києві; Борис Патон очолював НАН України у 1962–2020 рр.). Сергій Корольов (уродженець Житомира) — головний конструктор космічних кораблів. Микола Амосов — видатний кардіохірург і кібернетик (апарат штучного кровообігу). Віктор Глушков — творець першої в континентальній Європі ЕОМ «МЕОМ» (С. Лебедєв) та Інституту кібернетики.
29Історія України НМТ (Післявоєнна доба та «відлига», 1945–1964 рр.): які події характеризують операцію «Вісла», Львівський псевдособор, десталінізацію та рух шістдесятників?1945 р. — входження Закарпаття до складу УРСР; березень 1946 р. — Львівський «самоліквідаційний» псевдособор УГКЦ (після смерті митрополита Андрея Шептицького та арешту Йосифа Сліпого); 1946–1947 рр. — масовий післявоєнний голод в Україні та «ждановщина» (ідеологічні погроми М. Рильського, В. Сосюри, О. Довженка); квітень–липень 1947 р. — операція «Вісла» (примусове переселення польською комуністичною владою понад 140 тис. українців із Закерзоння — Холмщини, Надсяння, Підляшшя, Лемківщини); березень 1950 р. — загибель головнокомандувача УПА Романа Шухевича в с. Білогорща під Львовом; 1953–1954 рр. — повстання українських політв'язнів у сталінських таборах ГУЛАГу (Норильськ, Воркута, Кінгір). 19 лютого 1954 р. — передача Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР; 1956 р. — ХХ з'їзд КПРС, реабілітація жертв репресій; 1957 р. — утворення раднаргоспів; 1959 р. — створення Клубу творчої молоді «Сучасник» у Києві (Лесь Танюк, А. Горська, І. Світличний, В. Симоненко, І. Драч, М. Вінграновський, Є. Сверстюк) та підпільної Української робітничо-селянської спілки (УРСС) на чолі з юристом Левком Лук'яненком (виступала за мирний конституційний вихід УРСР зі складу СРСР).
30Історія України НМТ (XVI1556 р.перша половина XVII ст.): укажіть дати й суть Пересопницького Євангелія, заснування першої Січі, Люблінської унії, Литовських статутів, Берестейської унії та діяльності Петра Конашевича-Сагайдачного. — заснування князем Дмитром «Байдою» Вишневецьким фортеці на о. Мала Хортиця (прообраз Запорозької Січі); 1556–1561 рр. — Пересопницьке Євангеліє (перший переклад Святого Письма староукраїнською літературною мовою); 1569 р. — Люблінська унія (утворення Речі Посполитої: Волинь, Київщина, Брацлавщина і Підляшшя перейшли під владу Польської Корони); 1572 р. — створення реєстрового козацтва (Сигізмунд ІІ Август; у 1578 р. Стефан Баторій надав клейноди і Трахтемирів); 1574 р. — Іван Федорович видав у Львові «Апостол» і «Буквар»; 1576/1581 р. — Острозька академія і Острозька Біблія (князь В.-К. Острозький, ректор Г. Смотрицький); 1596 р. — Берестейська церковна унія (утворення УГКЦ); 1616 р. — взяття Кафи, 1618 р. — похід на Москву, 1620 р. — вступ Війська Запорозького до Київського Богоявленського братства і відновлення православної ієрархії (митрополит Йов Борецький), 1621 р. — Хотинська війна (гетьман П. Конашевич-Сагайдачний); 1632 р. — «Пункти для заспокоєння руського народу» та Києво-Могилянський колегіум митрополита Петра Могили.
31Історія України НМТ (Козацький устрій та соціально-економічні терміни XVI–XVIII ст.): поясніть терміни «фільварок», «панщина», «реєстрове козацтво», «паланка», «зимівник», «клейноди», «уходники», «покозачення».Фільварок — багатогалузеве шляхетське господарство, засноване на дармовій праці селян-кріпаків (панщині) і зорієнтоване на ринок збуту зерна. Покозачення — масовий перехід селян і міщан у козацький стан. Клейноди — символи козацької влади (булава — гетьман, бунчук, корогва/хоругва, печатка — генеральний писар, пернач — полковник, литаври — довбиш). Паланка — адміністративно-територіальна одиниця Запорозької Січі (Нової Січі — 8 паланок). Зимівник — хутірське господарство запорозьких козаків поза межами Січі.
32Історія України НМТ (Українські землі наприкінці XVIII1772, 1793, 1795 рр.у першій половині XIX ст.): зіставте етапи національного відродження, відкриття університетів, таємні організації та повстання. — три поділи Речі Посполитої (Галичина і Буковина увійшли до Австрійської імперії, Правобережжя і Волинь — до Російської); 1783 р. — закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України і анексія Кримського ханства; 1798 р. — «Енеїда» І. Котляревського (початок національного відродження на Наддніпрянщині); 1805 р. — відкриття Харківського університету (Василь Каразін); 1825–1826 рр. — повстання Чернігівського полку (С. Муравйов-Апостол); 1828 р. — повернення Задунайської Січі на чолі з Йосипом Гладким; 1833–1837 рр. — діяльність «Руської трійці» у Львові (Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький) та видання альманаху «Русалка Дністрова» (1837 р. у Буді); 1834 р. — відкриття Київського університету Св. Володимира (перший ректор — Михайло Максимович); 1840 р. — перше видання «Кобзаря» Т. Шевченка; грудень 1845 – березень 1847 рр. — Кирило-Мефодіївське братство у Києві (М. Костомаров, В. Білозерський, М. Гулак, П. Куліш, Т. Шевченко; програмний документ — «Книга буття українського народу» — скасування кріпацтва і слов'янська федерація демократичних республік); 1848 р. — «Весна народів»: скасування панщини в Галичині (квітень), Буковині й Закарпатті та створення Головної Руської Ради у Львові (єпископ Григорій Яхимович, газета «Зоря Галицька», синьо-жовтий прапор).